Їжак — найпоширеніше слово, яким ілюструють літеру «ї» в українській абетці. Проте у воєнний час аналогії інші. Тепер замість маленького колючого ссавця на думку спадає масивна оборонна конструкція — протитанковий їжак. Це кілька зварених шматків сталі, що утворюють гексагон. 

Коли 24 лютого 2022 року чимало українців уперше побачили протитанкових їжаків, то відчули мороз поза шкірою. Вони залишилися з нами надовго — дорогою до офісу чи університету ми щодня бачимо нагадування про те, в які буремні часи живемо.

Взимку 2022 року українці відчайдушно готувалися боронити рідні міста. 

У Києві безхатьки збирали пляшки для коктейлів Молотова; у Запоріжжі містяни копали траншеї; мебельники та слюсарі від Миколаєва до Житомира виробляли протитанкових їжаків. Коли цивільні масово евакуйовувалися на захід, а відважні чоловіки й жінки записувалися до тероборони, наші міста немов поросли тисячами протитанкових їжаків.

Тим, хто не розуміється на війні, складно уявити, як така проста штука може зупинити зловісний танк із літерою «z». Утім, протитанковий їжак здатен не лише сповільнити танк, а й вивести його з ладу.

В англійській мові ці споруди називають «чеськими їжаками», адже вперше вони з’явилися 1938 року на кордоні Чехословаччини та Німеччини. Під час Другої світової начальник Київського танкового училища Михайло Горіккер вдосконалив конструкцію. Це зробило протитанкові їжаки майже невразливими.

Для столиці та багатьох інших міст загроза окупації минула, але протитанкові їжаки застигли на своїх місцях, немов страшні й холодні обереги. 

Важкі думки лізуть у голову, коли помічаєш їжаків на черговому блокпосту, вкотре рушаючи знайомою дорогою. Навіть коли повномасштабна війна скінчиться, українці, поза сумнівом, завжди пам’ятатимуть образ цієї захисної споруди. 

Можливо, одного дня протитанковий їжак назавжди переміститься у кадри воєнної хроніки.

Водночас цей моторошний шестикутник завжди нагадуватиме про те, як у важку мить всі ми об’єднали зусилля заради захисту своєї землі.