Чий Крим? Кримські татари, караїми й кримчаки — ось 3 корінні народи півострова й повноправні його жителі. Упродовж історії ці люди не раз були змушені боротися не лише за свою землю, а й за свої життя. Росія тричі атакувала Крим, вчинивши депортацію та геноцид його жителів. Локальні культури, мови, звичаї та традиції півострова аж ніяк не потрібні імперії. Та вони потрібні Україні…

Попри те, що корінні народи Криму століттями жили поряд і мають спільні риси, в кожного свої особливості, і про кожен варто розповісти окремо.

Нащадки тюркомовних племен, кримські татари, довгий час поділялися на гірських, степових і прибережних. У XV столітті під час заснування Кримського ханства вони сформувались як народ. Та остаточно всі регіональні відмінності між кримськими татарами стерла сталінська депортація 1944 року.

Депортація розпочалася 18 травня: впродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було насильно вивезено близько 200 тисяч осіб. За різними оцінками, у місцях «спецпоселень», куди їх відправили, загинули від 20 до 46% кримських татар. 

А все через буцімто їхнє «масове дезертирство» у Другій світовій війні. Згодом, під час Перебудови, цей міф розвінчають, але повернення народу додому відбудеться вже за часів незалежності України.

Їхні відносини з українцями впродовж історії часто перетиналися і були дружніми. Від середньовіччя, коли кримські татари сприймали нас як своїх союзників, через часи взаємної підтримки УНР та Кримської Народної Республіки й до сьогодні, коли ми разом боремося за територіальну цілісність України.

Від караїмів і кримчаків кримських татар відрізняють релігія, мова, звичаї та традиції, національна кухня.

Караїмів вирізняє насамперед віра. Караїмізм схожий на юдаїзм, але спирається не на Талмуд, а на П’ятикнижжя і Танах. Караїми мають і окрему мову, і національну кухню, і свій танець. Однак цей народ є одним із найменших у світі (1200–1500 осіб), а тому сьогоднішня війна для нього особливо загрозлива. 

Караїми були змушені бігти з Криму після його анексії, втратили свої святині на півострові, а з початком повномасштабного вторгнення ризики для існування народу стали ще вищими. Олена Арабаджі, етнічна караїмка та засновниця Спілки караїмів України, наголошує, що війна Росії проти України — це ще й геноцид корінних народів.

Кримчаки — ще менші за чисельністю та ще більш вразливі. Вони сповідують юдаїзм і зберігають єврейську талмудичну традицію. 

Ця віра стала причиною їхнього масового знищення — під час Другої світової війни нацисти прирівняли кримчаків до євреїв, і, як наслідок, народ був розстріляний на 80%. Згідно з переписом 2001 року, на території України проживало всього 406 осіб. Кримчаки мають свою мову, національний одяг і кухню, власний історико-етнографічний музей у Сімферополі. А їхнім колишнім компактним місцем проживання було місто Білогірськ в Криму.

Ці 3 народи — частина великої поліетнічної мозаїки України, яку ми цінуємо. І водночас це невіддільна частина нашої країни. 

Уже понад 9 років ми боремося проти спільного ворога зі спільною метою — незалежна Україна та вільний Крим. Весь цей час кримчани стоїчно чинять супротив російській агресії, попри щоденний біль та страждання в окупації. 

Та ми впевнені, що настане день, і Автономну республіку Крим буде звільнено. Настане день, і ми знову будемо разом.