«Кожна держава постає й існує завдяки непорушності кордонів», — ідеться у другій статті української Конституції 1710 року. 

«Суверенітет України поширюється на всю її територію», — відгукується у другій статті української Конституції 1996 року. Між ними — майже 300 років панування на українській території Російської імперії та «совєтів», нащадки яких досі не вгомонили імперські замашки. І коли Україна вкотре бореться з ними, перша українська Конституція припадає порохом у російському архіві. 

Прийняттю конституції передувала зміна гетьмана. Після поразки у Полтавській битві Іван Мазепа їде до Молдови, де невдовзі помирає. Гетьманом Козацької держави стає Пилип Орлик, колишній генеральний писар Мазепи. 

Одночасно з обранням у 1710 році Орлик і козаки Війська Запорозького уклали договір — «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», який підписав також кошовий отаман Кость Гордієнко.

Уперше в Європі була розроблена модель вільної та незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення. 

Написаний латиною та староукраїнською мовою, документ складається з преамбули й шістнадцяти розділів. Преамбула містить стислий огляд української історії від найдавніших часів. Додатково вона надає історичну доповідь про Київщину, в якій доводиться, що Росія не має на неї жодних прав. 

У розділах Конституції зазначалося, що українська держава є суверенною республікою під протекторатом шведського короля. Документ чітко визначав поділ на три гілки влади. Гетьман отримав найвищу виконавчу владу разом із Радою генеральної старшини. Сьогодні такі ж обов’язки покладаються на президента та Кабінет міністрів. Аналогом сучасної Верховної ради, тобто законодавчої влади, була Генеральна рада. Судова гілка влади належала Генеральному суду. 

Латиномовний примірник зберігається в Національному архіві Швеції. На День незалежності у 2021 році його привозили в Україну й виставляли в Софійському соборі. 

Оригінал староукраїнською мовою виявили лише у 2008 році. І ніде інде як у Російському державному архіві давніх актів у Москві.

Разом із поверненням території Україні слід відвоювати і свою історію.