Шлях із варяг у греки
Водна торговельна магістраль, яка проходила територією Київської Русі.
Х–ХІІІ ст.
Шрифт:
Cy Grotesk (Grand black)
Дизайнер(ка):
«Дракар "Балтійське море-Чорне море" прибуває до порту»
Десь так могло б звучати оголошення в якомусь із міст північної Європи у Х–ХІІІ століттях. Для пасажирів — скандинавських торговців і торговців з Київської Русі та півдня — «відрядження» за таким напрямком могли відбуватися завдяки так званому «Шляху з варягів у греки». Це була головна річкова торговельна магістраль на українських землях.
Отож, на півночі жили вікінги, або ж варяги, дорогою на південь — слов’яни, а найнижче — візантійці, серед яких колишні греки, що принесли й усталили тут християнство. Знизу догори маршрут виглядав так: Понтійське / Руське (Чорне) море — річка Дніпро — волок (тобто ділянка суші, по якій тягли човни) — річка Ловать — озеро Ільмень — річка Волхов — озеро Нево (Ладозьке) та його гирло (річка Нева) — Варязьке (Балтійське) море.
Вперше цей шлях описав в XI столітті у «Повісті минулих літ» київський чернець Нестор. А героєм літопису, який цей шлях і подолав за переказами, є відомий апостол Андрій Первозваний. Він мандрував із Синопи до Балтійського моря річками, а після цього повернувся морем через північ і захід Європи. Певно, йому так був до вподоби цей шлях, бо він також полюбляв рибалити.
Що ж везли з собою торговці в обидва боки? На північ мандрували скарби з Візантії — коштовності та майстерно оздоблені прикраси, з Русі — мед, віск і хутра рідкісних тварин. На південь же з країн сучасної Балтії везли бурштинові вироби, а зі Скандинавії — передусім зброю, а ще здобуті на заході трофеї.
Сьогодні мандрівники-ентузіасти намагаються повторити маршрут середньовічних торговців. Не зовсім їм це вдається, адже деякі з водойм-точок шляху видозмінені або геть висохлі. Але такі авантюри стають місцевим святом, приваблюють глядачів і любителів середньовічних видовищ.
Деякі історики вважають значення «Шляху із варягів у греки» переоціненим, адже існували та успішно діяли й інші торговельні магістралі. Однак він засвідчив інтерес північних народів Європи до економічних відносин із Київською Руссю. Доказ цього — їхній міцний кількасотлітній зв’язок.
Шрифт:
Cy Grotesk (Grand black)
Наступна літера та подія
Шлях із варяг у греки
Проєкт у
соцмережах
Щедрик
Хрещення Русі
Георгій Ґонґадзе
Голодомор
«Сміливі завжди мають щастя»
Фальц-Фейн та «Асканія»
Чорнобильська катастрофа
Пересопницьке Євангеліє
Конституція Орлика
Щедрик
Запорізька Січ
«Йой, най буде!»
Маріуполь
«Сміливі завжди мають щастя»
Референдум 1991 року
Українські січові стрільці
«Як умру, то поховайте...»
Їжак протитанковий
Юзівка
Щедрик
Голодомор
Пересопницьке Євангеліє
Маріуполь
«Сміливі завжди мають щастя»
Референдум 1991 року
Пересопницьке Євангеліє
«Сміливі завжди мають щастя»
АН-225 «Мрія»
Будинок «Слово»
«Пливе кача по Тисині…»